Поради директорам щодо моніторингу результатів навчання учнів
Результати інституційних аудитів вказують на те, що більшість шкіл у тій чи іншій формі практикують внутрішні моніторинги успішності навчання учнів. Це, безумовно, позитивний знак. Адже бажання директора оцінити, наскільки школа є ефективною та як ця ефективність відображається на успіхах учнів, свідчить про розуміння керівником школи зв’язку між його роботою як менеджера та якістю освіти.
Інше завдання директора – ефективно використати результати такого моніторингу, зробити правильні висновки та на їх основі розробити і реалізувати план розвитку тієї чи іншої сфери діяльності закладу, та, як наслідок, покращити результати навчання учнів у майбутньому. Як свідчать результати інституційних аудитів, лише у третині шкіл аналізуються результати внутрішніх моніторингів і приймаються рішення щодо коригування роботи педагогів.
Державна служба якості освіти підготувала поради директорам шкіл, як організувати та застосувати результати внутрішнього моніторингу результатів навчання учнів.
Навіщо директору проводити внутрішні моніторинги
Моніторинг – це системний процес, в основі якого лежить збір інформації (діагностування), аналіз отриманих даних та коригування тієї чи іншої частини роботи закладу.
Результати моніторингу є найкращим індикатором якості освітньої діяльності. Адже це дає змогу вивчити ситуацію та переконатися в тому, що освітній процес у школі позитивно впливає на успішність дітей. Це своєрідний маркер для директора, який показує ефективність витрачених зусиль та ресурсів.
Якісно моніторинг від контролю відрізняє його системність і подальше коригування результатів. Моніторинг корисний в умовах упровадження змін для вивчення їх впливу. Завдяки моніторингу керівник може відстежувати динаміку та вжити дій для покращення результатів у майбутньому.
Для директора внутрішній моніторинг результатів навчання учнів – це також можливість продіагностувати можливі прогалини, спричинені тривалим дистанційним навчанням у період пандемії COVID-19, а також війною, спланувати роботу для їх подолання.
Разом з тим моніторинги – це і можливість проаналізувати ефективність роботи педагогів. Завдяки інструментам моніторингу директор може відстежити позитивні чи негативні тенденції у роботі кожного конкретного вчителя, як педагоги впроваджують у класах систему оцінювання чи реалізують компетентнісне навчання, як взаємодіють із аудиторією тощо.
Метою моніторингу має бути не пошук проблем, а навпаки – винайдення рішень, як покращити роботу вчителя і закладу загалом.
Іншою причиною проводити внутрішні моніторинги успішності учнів, прямо пов’язаною з попередньою, є необхідність надавати зворотний зв’язок педагогам про результати їхньої діяльності. Адже якісний та обґрунтований відгук керівника – важлива частина розвитку та мотивації вчителя.
Проводячи внутрішні моніторинги, керівництво школи також може вивчати систему оцінювання в закладі: як її реалізують педагоги, наскільки вона досконала, чи є проблеми тощо.
Разом з тим моніторинг може бути корисним і у виявленні більш точкових проблем. Наприклад, швидко визначити коло учнів, які демонструють тенденцію до погіршення результатів навчання. Побачивши якнайраніше проблему, школа може оперативно на неї зреагувати та мінімізувати такі ризики.
Основні етапи внутрішнього моніторингу результатів навчання
Етап І. Збір інформації
Джерела інформації:
1. Учнівські роботи
Одним із засобів отримання інформації про успішність навчання учнів є діагностувальні роботи. З точки зору інструментарію такі роботи можуть бути побудовані по-різному. Для отримання справді релевантних результатів керівникові школи важливо мати в арсеналі різноманітні інструменти, поєднувати їх та застосовувати креативність у їх підборі для того чи іншого предмету. Під час розроблення завдань для внутрішнього моніторингу можна використати завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.
Інструментами для проведення діагностувальних робіт можуть бути:
- Тести, побудовані на компетентнісній основі. Такі тести дають змогу оцінити не лише знання, але й уміння та навички учнів. Утім, тести з компетентнісними завданнями ще не досить поширені, а простий тест на знання не покаже повноцінної картини. Тому, крім цього інструменту, варто застосовувати й інші.
- Навчальні проєкти. На жаль, поки мало популярний та поширений формат моніторингу. Утім, не варто недооцінювати проєкт як інструмент моніторингу, наприклад, з інформатики.
- Есе. Написання учнями есе, наприклад, з історії, продемонструє одночасно і знання, і вміння учнів аналізувати інформацію.
- Усні інструменти моніторингу. Затратний з точки зору часових ресурсів інструмент, утім, виправданий для глибшого вивчення освітнього процесу.
2. Результати ДПА та ЗНО
Результати ДПА, ЗНО та пробного ЗНО, яке проводить чимала кількість шкіл, також може бути джерелом для збору інформації під час внутрішнього моніторингу результатів навчання учнів.
Маючи цей інструмент у руках, директору варто використати його також і для порівняння успішності учнів за результатами ЗНО та їхніх річних оцінок. Такий порівняльний аналіз дасть змогу вивчити надійність системи оцінювання. Якщо директор побачить разючу різницю, це буде сигналом для більш ретельного дослідження роботи вчителя та системи оцінювання, яку він застосовує.
3. Класні журнали
Джерелом інформації для директора також є класний журнал. Відстеження динаміки результатів навчання учнів за оцінками в журналі дасть змогу виявити тенденції та проблемні місця у викладацькій діяльності. Адже оцінки учнів можуть розповісти і про систему оцінювання, і про взаємодію педагога з класом, і про відгук класу про педагога.
Відстеження поточного і підсумкового оцінювання класу може показати тенденцію до зниження або підвищення результатів навчання учнів. Це однозначний сигнал для адміністрації, що цей аспект потребує детальнішого вивчення.
Динаміка оцінок в журналі допоможе керівництву школи промоніторити діяльність нового вчителя та допомогти йому адаптуватися до середовища. Порівняльний аналіз результатів навчання новоприбулих учнів із рівнем їхніх результатів навчання у попередніх закладах освіти дасть змогу керівнику оптимізувати процес адаптації таких дітей.
Для виявлення тенденцій у застосуванні системи оцінювання директору корисно буде також порівняти середній бал результатів навчання учнів з окремих предметів, а також порівняти результати підсумкового оцінювання між класами в одній паралелі. Різниця у результатах – привід для керівника додатково вивчити причини.
Етап ІІ. Аналіз результатів моніторингу
Здійснення моніторингу – це лише частина справи. Надзвичайно важливо для директора проаналізувати його результати та зробити відповідні висновки. У цьому полягає різниця між звичайним оцінюванням успішності учнів, яке проводять вчителі, і моніторингом, яке проводить керівництво школи.
Тоді як учитель може відстежувати динаміку прогресу окремого учня, директор має в руках інструменти для більш глобального вивчення роботи школи та, відповідно, важелі впливу на те, як школа буде розвиватися надалі та як її розвиток буде впливати на результати навчання учнів.
Інформацію, отриману під час внутрішнього моніторингу результатів навчання, необхідно проаналізувати та узагальнити. На її основі керівництво школи визначає тенденції, досягнення й труднощі. Наприклад, тенденції до зниження успішності в класі після зміни вчителя, чи через появу нового учня або активність групи учнів, чи зафіксовані випадки булінгу тощо.
Результати моніторингу можна вивчати, використовуючи метод SWOT-аналізу – визначити сильні та слабкі сторони, загрози і можливості. Додатково керівник школи для аналізу результатів моніторингу може звернутися до методу угрупувань – систематизувати отриману інформацію за загальними ознаками. Це можуть бути напрями або більш конкретні групи.
Проводити моніторинг варто двічі на рік з предметів інваріантної складової навчального плану.
Етап ІІІ. Планування заходів за підсумками моніторингу
Директору важливо мати максимально повну картину, відстежувати зміни й тенденції, уміти зіставити фактори та, важливо, зробити належні висновки.
Розпізнавання сигналів – це та якість та уміння, якими має володіти ефективний керівник закладу. Сигнали дають ґрунт для більш глибокого дослідження проблем, що можуть критися будь-де – у психологічному кліматі, особистій неприязні чи конфліктах чи інших аспектах роботи закладу.
Проаналізувавши результати моніторингу, виявивши сильні та слабкі сторони, керівник має скласти план заходів для вирішення виявлених проблем, а також для стимулювання розвитку виявлених позитивних тенденцій. Це дасть змогу керівнику школи ефективно використати отриману інформацію, спроєктувати точки зростання закладу, перетворюючи слабкі сторони на сильні.
Перші, з ким директору важливо працювати у напрямі покращення якості освітньої діяльності школи, – це педагоги. Позитивна динаміка результатів навчання, успішне застосування системи оцінювання та інші досягнення педагогів обов’язково потребують заохочення. Підтримка директора та висловлення публічної подяки серед колективу – проста, але цінна частина роботи директора як керівника. Адже визнання успіхів – це мотивація вчителя та поштовх для інших розвиватися.
Якщо ж під час моніторингу керівник виявляє ті чи інші проблеми у роботі вчителя, не варто влаштовувати публічного осуду. Директор як менеджер має підтримати своїх підлеглих, промоніторити роботу вчителя більш прискіпливо, виявити точкові проблемні місця та запропонувати педагогу підвищення кваліфікації за напрямом, що потребує покращення, прикріпити до вчителя наставника або ментора, або ж знайти і запропонувати інші варіанти навчання.
За матеріалами Державної служби якості освіти.